Рима развращенные уста
ненасытны. Роскошь и богатство
Повергают юношу в экстаз.
Позабыв о наставленьях, братстве,
Он глядит, косясь по сторонам,
И плывут, качаются колонны,
И зовет в величественный храм
Торс Венеры полуобнаженной.
Садик, расположенный кольцом,
Брызги серебристые фонтанов,
Римлянка с божественным лицом,
Как цветок душистого шафрана.
С плеч ее приспущена тога,
Пальцы цедят розовую воду.
Опрокинут мир к ее ногам
Чувственности, праздности в угоду.
Взгляд и трепетание ресниц
Юношу приводят в иступленье,
И готов он пасть пред нею ниц,
Встать, как пред богиней, на колени.
Вдруг, толчок : "А ну-ка, нищий, брысь!
Вон из сада!" Грозные дубинки
Над спиной мальчишки вознеслись.
Спотыкаясь, к узенькой тропинке
Юноша спешит, чтоб избежать
Избиений, горечи плененья.
Пред глазами римлянка : " Прижать
К сердцу безупречное виденье,
И хранить как тайну, как мечту,
В глубине прозревшего сознанья.
Преступив запретную черту,
Ожидая кару и изгнанье,
Всеж лелеять милые черты,
Поклоняясь дивному цветку,
Зная, что не сбудутся мечты,
За собой беду они влекут,
Нужно позабыть, не вспоминать
Римлянки неповторимый взгляд.
Но ее глаза, они опять
В памяти всплывают и манят.
Но вспомнив о том,с какой целью был в город он послан,
Мальчишка спешит на окраину, к хижине братьев.
"Спрячь свитки в лохмотья, спеши, налегая на весла,
У берега лодка, ты должен быстрее отдать их
Священному братству, чтоб спрятали свитки в пещере."
Мальчишка торопится к берегу. "Нищий, ану-ка,
куда так спешишь?" Воин, взглядом презрительным смерив,
Хватает бегущего мальчика крепко за руку.
"За пазухой что у тебя? Что за странные свитки ?
Так ты иудей! Ты - лазутчик из вражьего стана!
Молчишь? Ничего, скоро все нам расскажешь под пыткой."
Темница. Промозглое утро, и тело, как рана.
Под пытками содрана кожа и сломаны кости,
Не сломлен лишь дух, что воспитан в пещерах Кумрана.
И тщетны усилья врагов, побелевших от злости,
И город укрылся от стонов во чреве тумана.
Прочитано 2647 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 4.5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
